Lear
через терни к звёздам
Хочу вам разрекламировать группу, с которой я познакомилась совершенно случайно. В долгих автомобильных поездках с сотрудниками на выходных часто проезжаешь вне зоны покрытия мобильных сетей, и тогда попутчики по очереди ставят оффлайновую музыку со своих телефонов. И вот в одной из музыкальных коллекций попалась запись не самого лучшего качества с украинским мужским вокалом с текстом про то как девушка вслух читает Mein Kampf и тут оказывается лажа. После поездки я попробовала найти по тексту, и внезапно вместо композиции нашла текст

морфій. лажа. данделіони. (вечірній тріп)

"евтаназік: зараз лікар випише рецептик і будем ням-ням димедрольчик)
зубодер: мені би хтось старий добрий морфінчик і так цяп-цяп у руцю. а я би бачив кольори і сміявся крізь сон..."

старий. добрий. солодкий. він має солодку думку. я бачу вашу чергу, та. ставайте поряд і буде нам добре. він мякий. таким робить те, шо навколо. дерево.трі. тріп. тріп. вояж. море. пісок. трава. дерево. трі. тріп. тріп. тріпатися на вітрі мов стрічки з вінка мала би уява. а на вінку оці космічні квіти... їм би пасувало рости на інших планетах...
і я думав то лише звуки, то лише текст та 3:40 хвилин. така собі пісня котру ніколи не зіграють на концерті. думав то лише так... співає бо його тримає. дивиться, лякає. він просить не лякати, але їй всерівно, вона навіть не справжня. вона навіть не є. вона тільки вголос читає оту книжку. оту книжку, котра лежала в мене на столі і кожен тиждень я читав по кусочку. але мовчки. а вона вголос. та його читала в голос. я співав. не страшно. нема ж кому дивитись і лякати, нема кому читати. вголос. нема кому читати. а вона наче справжня отак дивиться. і питає "не злишся?". страшенна моя доброта ховається за крісло. просить не дивитись і не лякати. бо починає крутитись. а вона питає далі а чи, а як. і я кажу, кажу. лице сміється, а хтось там ховається в тіні за крісло. і його клапті, колись мякого та солодкого, стрягнуть емболами в судинах. не синію. синій я був раніше. тінююся. мов тінь на білій стіні. а вона ше б читала. і була би така красива як тоді колись завжди зараз. тато кричить "хей, ю! вейк ап! факін ікзем із вейтін!" а я бачу мармелад і мякий рождевий колір неба. і вона в тіні стоїть з відкритим гросбухом. не читає. але вголос. і така готична наче тріп. тріп. вояж. море. пісок. трава. данделіони. дерево. тріп.
...зараз лікар випише рецептик.... ням-ням.... фльоп-фльоп. пишу лише один поки немає тіней на білій стіні, а та трохи далека так багато аж тричі. і каже ми дурні. були одні дурні, але тута нас 10. бо одному пофіг, а інший пропав і лише передава всім привіт а дитятку щигля.і вона каже шо ми безпорадні. я згідний. я погоджуюсь. дивлюсь на її потрійний і кричав би. так кричав як часто то роблю. але то все фосфат. то все тимчасово. вітри повіють кудись на південь. але то буде потім. то буде після. тоді коли висепляться данделіони. ці квіти космосу... їм би пасувало рости на інших планетах...
і її рожеве небо не буде над блокитною безоднею дна. глибокою та голубою. такою глибоко голубою. чистою. так тільки буль і тіло вниз а ми дивимось на стелю в очікуванні шо пропливе. нема. поїли. а та тінню по стіні сміється і каже йди спи. я ховаюсь за крісло. за столиком червоним. і кому з нас ти більше пасуєш? тінь на стіні... отут починається лажа, коли вголос читаєш майн кампф. впринципі нічого не читаєш окрім програми, але дивишся і лякаєш. ти таки справжня, відчувати тебе це як майже півкайф. але тут починається лажа. сажа. з дров. з дерев. дерва. тріз. каприз. трі. фрі. плі. політ. вояж. тріп. тріп. і знову в темряві ночі просвічуються кулі данделіонів...
а свої обнімають і кажуть привіт. світ я затемнив, шоб краще бачити зелений. так, вони саме такі. "круті" каже хтось із двох метрів "дякую" кажу і тону в парі та холодній воді. наче море. пляж. пісок. трава. данделіони. дерево. трі. тріп. тріп. тріпається на вітрі наче шмата в шторм сон кольоровий мій ше не звиклий. спати чистим від ниток. так тоді мяко думкам і не парить не палить сонце крізь відсутню атмосферу ледь наявну товщиною в простирадло. їм цікаво коли бачу то як. то росте трава до сонця і поміж неї квіти космосу і розпускаються і пиляться і летять парашути життя шоб росли нові квіти. і все по колу так яскраво а всього чистий від ниток. немов на морі. там де пляж, пісок. трава данделіони. дерево. трава. дерево, котре в британії є трі. а потім тріп. і знову тріп. вояж, вояж...
її французьке "р" розібє ранок на тисячі прикрас сказавши сонно фльоп і добрий ранок. дзеркала...
тінь у кутку за кріслом гасне, і вже повільно шелестять сторінки. а я підходжу сонний і вголос читаю майн кампф. пасувало би рости на інших планетах....

20110518, Лємберг

Некоторые строчки этого текста полностью совпадают с текстом записи, но понимания кто исполнитель мне это не добавило. Пришлось переслушать три десятка композиций с названием Майн Кампф чтобы на четвёртом десятке найти, что это группа Кімната Гретхен. А дальше проще, вконтактик подкинул мне их почти полную дискографию, и вот мой список полюбившегося: самые красивые романтичные песни Павутиння (аналогия Торбы-на-Круче - Интернет) и Крила. Замечательный симбиоз с группой Масса Причин - Електричний Струм. Юморная песня Тварини (аналогия Фліт – Їжачок). Злободневная два года уже как актуальная Навпіл. Из остальных яркие Кардіограми, Радіо, Рожевий. Топовые Брахмапутра и Карма лично мне не зашли. Дальше надо слушать внимательнее, или сходить к ним на концерт.

@темы: музыка, интернет